Сплин: афіша концертів

 
Заходів немає щоб не пропустити коли з`являться!
Фільтр

Сплин

Про гурт

 

Творчість рок-колективу Сплін це справжня глибока філософія, пошуки істини та існування поза часом, власна міфологія, ініціація та самопізнання. Тут є про що подумати не лише кожному індивіду окремо, а й усьому народові. Композиції Олександра Васильєва сповнені метафоричності та сенсу, але при цьому збагачені реаліями повсякденного сучасного життя. Саме тому його творчість знаходить відгук у народу, оскільки ситуації, описані у віршах, дуже близькі кожному з нас.

 

Рок у виконанні Спліна далекий від божевільних канонів цієї культури, швидше за все його можна назвати інтелігентним. У текстах колектив не використовує нецензурну лексику. За всю історію творчості мат був використаний лише в одній пісні "Геть з моєї голови".

 

За версією відомого музичного порталу Last.fm Сплін є найпопулярнішим російським рок-колективом. Саме вони першими набрали мільйон переглядів на цьому ж сайті.

 

Навіть ті, хто не захоплюється творчістю колективу, напевно чув їхні пісні, адже часто стають саундтреками. Їх можна зустріти у фільмах "Брат 2", "Інтерни", "День виборів", "Війна", "Єгер", "Іронія кохання" та інші.

 

Історія гурту

 

Дивно, але день народження гурту учасники Спліна вважають день закінчення роботи над першим альбомом, а це якраз 27 травня 1994 року. Але попередником саме Спліна вважається колектив Мітра, який зібрав Олександр Васильєв ще 1986 року, будучи юним 16-річним хлопчиськом. Так разом із другом, за сумісництвом бас-гітаристом, Олександром Морозовим свої перші рок-роботи хлопці записували в домашніх умовах на радянський магнітофон “Рекорд”.

 

Пізніше до хлопців приєднався Олег Куваєв. Так, так, це автор гумористичного флеш-серіалу з достатньою часткою сатири "Масяня". Повний склад Мітри завершувала кохана дівчина соліста Олександра.

 

Колектив усіма силами прагнув потрапити в модну на той час рок-тусовку Ленінграда, але тоді не вдалося вразити і збентежити увагу одного з учасників “Акваріуму” Анатолія Гуницького, у якого проходили проби молоді рок-виконавці.

 

1988 року Олександр Васильєв іде до армії. Саме там знаходять своє народження композиції, які становитимуть основний кістяк першого альбому.

 

Початок мінливих 90-х змусив Олександра Васильєва працювати на кількох роботах. Він монтував сцену в театрі комедії у Санкт-Петербурзі, підробляв сторожем та різноробочим на заводі кондитерської продукції. Паралельно з цим вступив до театрального інституту на факультет економіки. Потім разом зі своїм нерозлучним другом Олександром Морозовим влаштовується у відомий санкт-петербурзький театр "Буфф". Гроші на перший альбом хлопці заробляли у будь-яким способом, навіть записували свої голоси для реклами напою.

 

Дебютну роботу команда записала у стінах цього ж театру та випустили десять тисяч екземплярів аудіокасет. Саме з цього моменту починається справжня біографія Сплін. Всі копії розлетілися по магнітофонах санкт-петербурзьких рок-меломанів. Із цього альбому деякі композиції навіть потрапили до ротації місцевих радіостанцій.

 

Ще більший успіх і перший щабель до загальної слави привів запуск кліпу "Будь моєю тінню" на головному і найпопулярнішому телеканалі ОРТ.

 

Колаборації

 

На зорі нового тисячоліття 2001 року Сплін, Бі-2 та колектив із Челябінська Tomas вирушають у спільний тур Fellini. З концертною програмою рок-гурти об'їздили 22 міста. Хлопці навіть випустили альбом із записом одного із концертів. Пізніше робота перевидадуть у 2014 році у форматі вінілових платівок.

 

Серед популярних Сплін пісні знайдеться і кавер версія композиції "Попіл", оригінал якої виконував Акваріум.

 

У розпал епідемії та самоізоляції у 2020 році Олександр Васильєв зі своєю командою випускає політично забарвлену пісню "Передайте це Гаррі Поттеру, якщо раптом його зустрінете". Таке сміливе рішення не залишилося поза увагою. Свої поетичні відповіді склали музикант та поет Сергій Галанін та легендарний Андрій Макаревич.

 

Ходить думка, що композиції "Лист" і "Бездихана легкість буття" — це покладені на музику вірші Йосипа Бродського. Але насправді авторство цих рядків належить повністю Олександру Васильєву.

 

Склад

 

Незмінною провідною зіркою Спліна є його вокаліст та автор більшості пісень Олександр Васильєв.

 

Також можна назвати старожилом клавішника Миколу Ростовського. Він стояв у витоків гурту та грав тут 4 роки. Повернувся назад до колективу у 2001 році і залишається її учасником досі.

 

Гітарист Вадим Сергєєв опановував різні види струнних інструментів. З 2001 до 2002 року захоплювався соло-гітарою, потім 5 років виступав на бас-гітарі. З 2007 року знову повернувся до соло.

 

У 2005 році до команди Спліна приєднується ударник Олексій Мещеряков. А у 2007 бас-гітарист Дмитро Кунін.

 

Таким складом гурт творить та виступає і донині.

 

Дискографія

 

Дебютною роботою, з випуску якої ознаменувався початок існування Спліна, є "Пильне бувальство". Усі видані екземпляри розкупили і на презентацію наступного альбому “Ліхтар під оком” колектив уже збирав повні зали.

 

У 1997 році виходить реліз "Гранатового альбому", куди потрапили Сплін хіти "Орбіт без цукру" та "Виходу немає". До настання нового тисячоліття Спліни ще встигнуть випустити "Альтавіста". Ця робота записана у стилі інді-рок.

 

2001 року колектив презентує “25 кадр”. Саме тоді світ почув головну пісню року “Моє серце”. Ще через рік виходить альбом "Акустика", а за ним і студійна робота "Нові люди".

 

У 2004 році з'являється "Реверсивна хроніка подій", а ще через три роки Сплін презентує світу своє "Роздвоєння особистості". У 2009 році колектив отримує “Сигнал з Космосу”, а через три роки радує публіку “Обманом зору”.

 

2014 року виходять дві частини “Резонансу”. Наступні альбоми “Ключ до шифру”, “Зустрічна смуга”, “Віра та майна” виходять з інтервалом у 2 роки у 2016, 2018 та 2020 відповідно.